Анализ Закона об ООО
Для нотаріусів підготували аналіз Закону про ТОВ
03.04.2018
Увеличен перечень критериев
Збільшено перелік критеріїв, за якими здійснюються документальні перевірки платників податків
07.06.2018
Show all
Какие изменения ждут ООО и ОДО

meganews

17 червня набере чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018 року. Законом встановлюються положення, що дозволять покращити умови діяльності ТОВ та ТДВ, їх внутрішнього управління та розвитку.

Відповідно до документу, кількість учасників ТОВ та ТДВ не обмежується.

Одним з головних нововведень, що починає діяти з початком дії закону, є поняття «корпоративного договору».

Цим договором, зокрема, може бути встановлено: обов’язок сторін договору голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників Товариства; порядок та умови, на яких учасники мають право або зобов’язані купити або продати частку у статутному капіталі; випадки, коли виникає таке право або обов’язок; порядок вчинення інших дій, пов’язаних з управлінням товариства, його припиненням або реорганізацією. Такий договір є конфіденційним (за винятком випадків, коли його стороною є держава або її органи), а договори, укладені його стороною на порушення корпоративного договору, автоматично вважаються нікчемними.

Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом 10 днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

Законом також встановлено випадки нікчемності даного договору:

невідповідність вимогам щодо безвідплатності та письмової форми укладення;
встановлення обов’язку учасника здійснювати голосування за вказівками органів управління товариства;
укладення договору стороною корпоративного договору на його порушення, але лише у випадку, якщо інша сторона знала або мала знати про таке порушення.

Безвідклична довіреність з корпоративних прав

У законі встановлено, що учасники товариства мають право на видачу безвідкличних довіреностей з корпоративних прав, тобто таких, які неможливо відкликати протягом строку, на який видана довіреність. (Може бути скасована без згоди представника лише у випадках, передбачених довіреністю). Така довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному каптіталі або повноваження учасників.

Безвідклична довіреність має бути обов’язково нотаріально посвідченою. У випадку, якщо права та інтереси довірителя порушено, представник на вимогу довірителя має припинити користування або відмовитися від неї. Якщо при цьому у сторін виник спір, безвідклична довіреність може бути скасована судом.

Прострочення внесення вкладу

Законом змінено строк, протягом якого учасник товаритсва повинен повністю внести свій вклад. Тепер він становить 6 місяців з дня державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Варто зазначити, що закон детально регламентує дії товариства при простроченні внесення вкладу чи його частини учасником. Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган надсилає йому письмове попередження та встановлює додатковий строк (безпосередньо або використовує строк, який зазначений в статуті товариства тощо) для погашення заборгованості. Такий строк не може перевищувати 30 календарних днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
про ліквідацію товариства.

Збільшення статутного капіталу товариства

Щодо збільшення статутного капіталу, то закон передбачає його збільшення за рахунок додаткових вкладів та без їх внесення – за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства, без залучення додаткових вкладів, склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, таке збільшення може проводитись як учасниками товариства так і третіми особами. У такому випадку, учасники мають переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу, пропорційно до їх часток у статутному капіталі. Тільки у разі, якщо всі учасники реалізували своє переважне право, або відмовилися від його реалізації, треті особи та учасники, які виявили бажання внести додаткові вклади на суму, що перевищує їх частку в статутному капіталі, можуть здійснити додаткові вклади, якщо це передбачено статутом.

Також в законі передбачено можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу. За таким договором учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство — збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. Даний договір може виступати як додаткова гарантія виконання зобов’язань між сторонами, що виникають до того моменту, коли відбудеться фактичне внесення вкладу учасником чи третьою особою.

 

Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства

Закон чітко регламентує процедуру звернення стягнення на частку учасника товариства. У випадку, якщо виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника, товариство надає відомості та доступ до документів, що необхідні для розрахунку вартості частки учасника протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення.

Виконавець протягом 15 днів з дня закінчення строку, встановленого для подачі товариством необхідної інформації та документів, проводить оцінку вартості частки боржника станом на день, що передував накладенню арешту на частку та пропонує іншим учасникам товариства придбати частку боржника. Покупець має укласти договір купівлі-продажу та сплатити вартість частки протягом 10 днів, з дня укладення договору, а виконавець здійснити передачу частки протягом 10 днів з дня оплати.

Договір купівлі-продажу вважається розірваним у випадках прострочення оплати частки учасником товариства або неподання відомостей та ненадання доступу до документів виконавцю. У разі, якщо учасники товариства не скористаються переважним правом або договір купівлі-продажу частки буде розірваним, така частка підлягає реалізації на аукціоні в загальному порядку.

Вихід учасника з товариства

Значно спрощено процедуру виходу з товариства. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Це значить, що такий учасник має право в односторонньому порядку, на підставі власної заяви вносити зміни до ЄДР щодо учасників товариства.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства лише за згодою інших учасників. У разі, якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Законодавець не включає до нового закону норми, що дозволяють виключити учасника товариства у випадках, коли учасник товариства з обмеженою відповідальністю систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства. Також виключено норму, згідно якої товариство могло відмовити у прийнятті до його складу правонаступника (спадкоємця).

Згідно закону, у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Товариство має право приймати рішення щодо виключення учасника, який володіє часткою меншною за 50%, у разі коли не було подано у строк заяву про вступ до товариства спадкоємцями (правонаступниками). Якщо частка учасника становить більше 50%, учасники можуть приймати рішення про ліквідацію товариства без врахування голосів такого учасника.

Таким чином можна стверджувати, що згідно з законом виключення учасників товариства можливе лише у випадках:

прийняття рішення загальними зборами товариства, у разі, коли учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку;
неподання заяви про вступ до товариства правонаступниками (спадкоємцями), у строк визначений Законом або статутом.

Набуття товариством частки у власному статутному капіталі

У законі також визначено, що товариство має право купівлі частки у власному статутному капіталі за певних умов. Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки та у випадку, коли на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки. Договір про відчуження частки товариством, який є відплатним, укладається за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Товариство, яке придбало частку учасника без зменшення статутного капіталу зобов’язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки.

Виплата дивідендів учасникам товариства

Новими є положення закону щодо виплати дивідендів. Тепер виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. На законодавчому рівні встановлюється періодичність, з якою можуть виплачуватися дивіденди. Дивіденди виплачуються за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Також в законі зазначені випадки, згідно з якими обмежується виплата дивідендів.

Товариство не має права виплачувати дивіденди, якщо:

товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі або з правонаступниками учасників товариства;
майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статут товариства

Відомості, які мають бути внесеними до статуту товариства значно скоротились та становлять інформацію про:

повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень;
порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Тепер не буде необхідності зазначати місцезнаходження товариства, його учасників та розмір статутного капіталу товариства, проте дана інформація буде міститись в Єдиному державному реєстрі.

Законодавець надає широкі повноваження учасникам товариства, зокрема передбачена можливість відступлення від стандартів Закону у випадку надання згоди всіх учасників на прийняття рішення (наприклад, встановлення відсутності в учасників переважного права на відчуження частки, встановлення строку внесення вкладу у зв’язку із створенням товариства).

Прийняття рішень загальними зборами учасників

Законом змінена загальна кількість голосів для прийняття окремих рішень загальними зборами. Приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань рішення про:

внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
зміна розміру статутного капіталу товариства;
прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.

 

Приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань рішення про:

затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

Щодо рішень загальних зборів учасників з усіх інших питань Законом не встановлюється обмежень, і вони приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, якщо інше не передбачено в статуті.

Законом встановлено нововведення, які стосуються проведення загальних зборів учасників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного, проте також можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Новою є можливість проведення загальних зборів за межами території України, в такому випадку необхідною умовою є одностайна письмова згода всіх учасників товариства.

Участь у загальних зборах учасника не обмежується їх проведенням шляхом присутності всіх учасників. Зокрема передбачено порядок участі в загальних зборах шляхом заочного голосування та прийняття рішення загальних зборів шляхом опитування. При проведенні заочних голосувань, рішення учасника посвідчується нотаріально та подається у письмовій формі.

Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства або виконавчий орган, якщо інше не встановлено статутом товариства. В такому випадку він надсилає всім учасникам товариства відповідний запит з проектом рішення із запропонованого питання. Обмін інформації учасниками може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники, шляхом направлення письмової відповіді ініціатору товариства.

Варто також зазначити, що Законом встановлюється певні обмеження щодо питань, які можуть прийматися шляхом проведення заочних голосувань, зокрема таких як:

обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу;
внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
ліквідацію товариства;
визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим Законом;
виключення учасника з товариства.

Наглядова рада товариства

Законом передбачена можливість створення наглядової ради, як органу, що контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень.

Посадові особи товариства

Крім вищезазначеного, Закон визначає поняття посадових осіб товариства, конфлікту інтересів, значного правочину та правочину щодо якого є заінтересованість. Варто зазначити, що винагорода за виконання посадовою особою своїх обов’язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов’язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.

Закон встановлює обов’язки, за невиконання яких товариство розриває договір з посадовою особою без виплати компенсації:

здійснення виплати винагороди посадовій особі, у випадках не передбачених умовами договору;
неподання товариству переліку своїх афілійованих осіб при обранні на посаду та неповідомлення про зміни складу афілійованих осіб у п’ятиденний строк з дня, коли посадовій особі стало відомо про таку зміну;
розголошення інформації посадовою особою, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням нею посадових обов’язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається Законом.

Закон встановлює нововведення щодо посадових осіб в аспекті їх діяльності. Зокрема член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства — без згоди загальних зборів учасників:

здійснювати діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства;
бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Порушення цих обов’язків є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість

Також законом доповнено положеннями про значні правочини та правочини щодо яких є заінтересованість. Визначено, що правочини щодо яких є заінтересованість, є такими за умови, якщо вони укладені товариством з будь-ким із таких осіб:

посадовою особою товариства або її афілійованою особою;
учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;
юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;
іншою особою, визначеною статутом товариства.

Порядок надання згоди на правочини із заінтересованістю можуть бути передбачені статутом, а за одноголосним рішенням всіх учасників можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені.

Крім того, законом передбачено, що статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв, тобто значних правочинів. Загальними зборами в обов’язковому порядку має бути надана згода на вчинення правочину, якщо його вартість перевищує 50% вартості чистих активів. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, (крім тих, які перевищують 50% вартості чистих активів) приймаються загальними зборами учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Встановлена цивільно-правова відповідальність посадових осіб товариств. Законом передбачена солідарна відповідальність разом з учасниками, у випадках введення в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, що призвело до здійснення неправомірних виплат.

Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю солідарно відповідають за збитки, завдані товариству. Також, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, у випадку нескликання загальних зборів при зменшенні його чистих активів на 50 і більше відсотків. Проте вони звільняються від відповідальності, якщо доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів.

В перехідних положеннях зазначено, що закон набуває чинності через 3 місяці з дня його опублікування (тобто з 17.06.2018 року), а частина 2 статті 23, (стосується прийняття рішень товариством щодо виключення учасника, який володіє часткою меншою за 50%, у разі коли не було подано у строк заяву про вступ до товариства спадкоємцями (правонаступниками) та можливість приймати рішення про ліквідацію товариства без врахування голосів учасника, який володіє часткою більше 50%) через рік з набрання чинності (тобто 17.06.2019 року).